(095) 745-33-05
(097) 252-18-36

Экспресс-доставка лекарственных средств. Ценим ваше время.

График работы: с 8:00 до 20:00. Воскресенье - выходной

Виктрелис капс. 200 мг № 336

 
29000 грн.
343
+

Склад

діюча речовина: boceprevir;

1 капсула містить 200 мг боцепревіру;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.

Капсула: кришка: заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид, желатин;

корпус: заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид, желатин.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Противірусні засоби для системного застосування. Інгібітори протеази. Код АТС J05A E12.

Показання

Лікування хронічного гепатиту С (HCV) генотипу 1 (у комбінованій терапії з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином) у дорослих пацієнтів, які лікуються вперше або в тих, у яких попередня терапія виявилась неефективною, при відсутності декомпенсації функції печінки.

Протипоказання.

  • Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.
  • Аутоімунний гепатит.
  • Сумісне застосування з препаратами, кліренс яких значною мірою залежить від CYP3A4/5 та з підвищеною концентрацією в плазмі яких пов'язують тяжкі та/або небезпечні для життя явища: мідазолам та триазолам, бепридил, пімозид, лумефантрин, галофантрин, інгібітори тирозинкінази, симвастатин, ловастатин та похідні ріжків.
  • Вагітність.

Спосіб застосування та дози

Лікування Віктрелісом повинен проводити лікар, який має досвід лікування гепатиту С.

Дозування

Віктреліс слід приймати в комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином.

Рекомендована схема прийому препарату - 800 мг перорально 3 рази на добу під час вживання їжі.

Максимальна доза – 2400 мг.

Прийом препарату без їжі може призводити до зменшення його ефективності.

Пацієнти без цирозу, які лікуються вперше або ті, у яких попередня терапія виявилась неефективною.

Наступні рекомендації щодо дозування відрізняються для деяких груп пацієнтів від дозування у фазі 3 клінічних досліджень.

Таблиця 1

Тривалість лікування у пацієнтів без цирозу, які лікуються вперше або в тих, у яких попередня терапія інтерфероном та рибавірином виявилась неефективною

Пацієнти, які лікуються впершеОЦІНКА* (результат аналізу HCV-RNA)**ДІЯ
На 8-му тижні лікуванняНа 24-му тижні лікування
Не визначаєтьсяНе визначаєтьсяТривалість лікування – 28 тижнів 1. Призначення пегінтерфе-рону альфа та рибавірину протягом 4 тижнів. 2. Продовження терапії трьома препаратами (пегін-терфероном альфа, рибавірином ([ПР] та Віктрелісом) до 28 тижня.
ВизначаєтьсяНе визначаєтьсяТривалість лікування – 48 тижнів*** 1. Призначення пегінтерферону альфа та рибавірину протягом 4 тижнів. 2. Продовження терапії трьома препаратами (ПР та Віктрелісом) до 36 тижня. 3. Призначення ПР та закінчення через 48 тижнів.
Пацієнти, у яких попередня терапія виявилась неефективноюНе визначаєтьсяНе визначаєтьсяТривалість лікування – 48 тижнів 1. Призначення пегінтерферону альфа та рибавірину протягом 4 тижнів. 2. Продовження терапії трьома препаратами (ПР та Віктрелісом) до 36 тижня. 3. Призначення ПР та закінчення через 48 тижнів.
ВизначаєтьсяНе визначається

*- Правила призупинення терапії:

Якщо у пацієнта з вірусним гепатитом С результати аналізу ПЛР на HCV-RNA вищі або дорівнюють 100 МО/мл на 12 тижні лікування, потрібно перервати терапію трьома препаратами.

Якщо у пацієнта визначається вірусна HCV-RNA на 24 тижні, потрібно перервати терапію трьома препаратами.

** - У клінічних дослідженнях HCV-RNA у плазмі крові були виявлені за допомогою Roche COBAS Taqman 2,0 з лімітом виявлення 9,3 МО/мл та лімітом кількісного визначення 25 МО/мл.

*** - Ця схема дозування тестувалась у пацієнтів, у яких попереднє лікування виявилось неефективним.

Всі пацієнти з цирозом та пацієнти з нульовою відповіддю

Рекомендована тривалість терапії – 48 тижнів: 4 тижні терапії пегінтерфероном альфа та рибавірином + 44 тижні терапії пегінтерфероном альфа, рибавірином та Віктрелісом (див. правила призупинення терапії, таблиця 1).

Терапія пегінтерфероном альфа, рибавірином та Віктрелісом після перших 4 тижнів терапії пегінтерфероном альфа та рибавірином повинна тривати не менше 32 тижнів. За умови збільшення ризику побічних ефектів Віктрелісу (найчастіше – анемії) та якщо пацієнт погано переносить терапію, треба розглянути можливість прийому подвійної дози пегінтерферону альфа та рибавірину протягом останніх 12 тижнів лікування.

Якщо пацієнт пропустив прийом дози і до прийому наступної залишається менше 2 годин, пропущену дозу слід відмінити. Якщо пацієнт пропустив прийом дози і до прийому наступної залишається більше 2 годин, пропущену дозу слід прийняти під час вживання їжі і відновити звичайну схему прийому.

Зниження дози

Зменшення дози Віктрелісу не рекомендується. Якщо у пацієнта мали місце серйозні побічні реакції, пов'язані з пегінтерфероном альфа та/або рибавірином, дози цих препаратів необхідно знизити (див. інструкції для медичного застосування цих препаратів). Віктреліс не повинен призначатися за відсутності прийому пегінтерферону альфа та рибавірину.

Спеціальні групи хворих

Пацієнтам із нирковою та/або печінковою недостатністю будь-якого ступеня тяжкості проводити корекцію дози не потрібно. Віктреліс не досліджувався в пацієнтів із декомпенсованим цирозом.

Правила призупинення терапії

Рекомендується перервати терапію у пацієнта з вірусним гепатитом С у наступних випадках:

результати аналізу ПЛР на HCV-RNA вищі або дорівнюють 1000 МО/мл на 8 тижні лікування;

результати аналізу ПЛР на HCV-RNA вищі або дорівнюють 100 МО/мл на 12 тижні лікування;

у пацієнта визначається вірусна HCV-RNA на 24 тижні лікування.

Побічні реакції.

Найпоширенішими побічними реакціями при комбінованому лікуванні Віктрелісом і пегінтерфероном альфа та рибавірином були слабкість, анемія, нудота, головний біль, дизгевзія. Найчастішою причиною зниження дози була анемія, яка зустрічалася частіше у пацієнтів, які застосовували Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином, ніж у тих, хто приймав пегінтерферон альфа-2b та рибавірин окремо. Побічні реакції, наведені в таблиці 2, можна класифікувати на наступні категорії за частотою: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100 до < 1/10), нечасто (? 1/1000 до < 1/100), рідко (? 1/10 000 до < 1/1000).

Таблиця 2

Небажані реакції у хворих, які приймали Віктреліс, пегінтерферон альфа-2b та рибавірин**

Система – орган – клас Небажані реакції
Інфекції
частоБронхіт*, целюліт*, простий герпес, грип, грибкові ураження ротової порожнини, синусит
нечастоГастроентерит*, пневмонія*, стафілококова інфекція*, кандидоз, інфекція вуха, грибкові ураження шкіри, назофарингіт, оніхомікоз, фарингіт, інфекції дихальних шляхів, риніти, інфекції шкіри, уроінфекції
рідкоЕпіглотит*, середній отит, сепсис
Пухлини доброякісні, злоякісні та неуточнені
рідкоПухлини щитовидної залози (вузли)
З боку крові та лімфатичної системи
дуже частоАнемія*, нейтропенія*
частоЛейкопенія*, тромбоцитопенія*
нечастоГеморагічний діатез, лімфаденопатія, лімфопенія
рідкоГемоліз
З боку імунної системи
рідкоСаркоїдоз*, негостра порфірія
З боку ендокринної системи
частоЗоб, гіпотиреоїдизм
нечастоГіпертиреоїдизм
Обмін речовин та порушення харчування
дуже частоЗниження апетиту*
частоДегідратація*, гіперглікемія*, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія
нечастоГіпокаліємія*, розлади апетиту, цукровий діабет, подагра, гіперкальціємія
З боку психіки
дуже частоТривога*, депресія*, безсоння, дратівливість
частоЕмоційна нестабільність, ажитація, розлади лібідо, порушення настрою, розлади сну
нечастоАгресія*, гоміцидальні та суїцидальні думки*, панічні атаки, параноя*, зловживання алкоголем і наркотичними речовинами*, розлади поведінки, злість, апатія, сплутаність свідомості, розлади розумової діяльності, неспокій
РідкоБіполярні розлади*, завершений суїцид*, спроби суїциду*, слухові та зорові галюцинації, психіатрична декомпенсація
З боку нервової системи
дуже частоЗапаморочення*, головний біль*
частоГіпестезія*, парестезія*, синкопе*, амнезія, розлади уваги, порушення пам'яті, мігрень, паросмія, тремор, вертиго
нечастоПериферична нейропатія*, когнітивні розлади, гіперестезія, летаргія, втрата свідомості, ментальні погіршення, невралгія, пресинкопе
рідкоЦеребральна ішемія*, енцефалопатія
З боку органів зору
частоСухість очей, ретинальні ексудати, нечіткість зору, порушення зору
нечастоРетинальна ішемія*, ретинопатія*, дискомфортне відчуття в очах, кон'юнктивальна геморагія, кон'юнктивіт, очний біль, очний свербіж, набряк очей, набряк повік, підвищене сльозовиділення, очна гіперемія, фотофобія
рідкоНабряк диска зорового нерва
З боку органів слуху та рівноваги
частоДзвін у вухах
нечастоГлухота*, дискомфорт у вухах, порушення слуху
З боку серцево-судинної системи
частоПальпітація, артеріальна гіпотензія* або артеріальна гіпертензія
нечастоТахікардія*, аритмія, серцево-судинні порушення, тромбоз глибоких вен*, почервоніння, блідість, відчуття холоду в кінцівках
рідкоГострий інфаркт міокарда*, фібриляція передсердь*, ішемічна хвороба серця*, перикардит*, перикардіальний випіт, венозний тромбоз
З боку дихальної системи
дуже частоКашель*, задишка*
частоНосова кровотеча, закладеність носа, біль у ротоглотці, закладеність синусів, свистяче дихання
нечастоПлевритичний біль, тромбоємболія легеневої артерії, відчуття сухості в горлі, дисфонія, збільшена секреція верхніх дихальних шляхів, утворення ротоглоткових пухирів
рідкоПлевральний фіброз*, ортопное, дихальна недостатність
З боку травного тракту
дуже частоДіарея*, нудота*, блювання*, відчуття сухості в ротовій порожнині, порушення смаку (дисгевзія)
частоБіль у животі*, біль у верхній частині живота*, запор*, гастроезофагеальний рефлюкс*, геморой*, абдомінальний дискомфорт, здуття живота, анальний дискомфорт, афтозний стоматит, хейліт, диспепсія, метеоризм, глосодинія, виразки в ротовій порожнині, біль у ротовій порожнині, стоматит, стоматологічні проблеми
нечастоБіль у нижній частині живота*, гастрит*, панкреатит*, анальний свербіж, коліт, дисфагія, зміна кольору фекалій, частіша дефекація, кровотеча з ясен, біль у яснах, гінгівіт, глосит, сухість губ, одинофагія, прокталгія, ректальна кровотеча, гіперсекреція слини, чутливість зубів, зміна кольору язика, виразки язика
рідкоПанкреатична недостатність
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
нечастоГіпербілірубінемія
рідкоХолецистит*
З боку шкіри та її похідних
дуже частіАлопеція, суха шкіра, свербіж, висипання
частоДерматит, екзема, еритема, гіпергідроз, нічна підвищена пітливість, периферичні набряки, псоріаз, еритематозні висипання, макулярні висипання, макулопапулярні висипання, папулярні висипання, висипання, що сверблять, ушкодження шкіри
нечастоРеакції фоточутливості, виразка шкіри, кропив'янка
невідомоНабряк Квінке, висип з еозинофілією та системними симптомами, пов'язаний з застосуванням ліків (DRESS)
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини
дуже частоАртралгія, міалгія
частоБіль у спині*, біль у кінцівках*, м'язові спазми, м'язова слабкість, біль у шиї
нечастоМ'язовоскелетний біль у грудях, артрити, біль у кістках, набряк суглобів, м'язово-скелетний біль
З боку сечовидільної системи
частоПолакіурія
нечастоДизурія, ніктурія
З боку репродуктивної системи
частоЕректильна дисфункція
нечастоАменорея, менорагія, метрорагія
рідкоАспермія
Загальні розлади
дуже частоАстенія*, озноб, втомленість*, пірексія*, грипоподібні симптоми
частоДискомфорт у грудях*, біль у грудях*, нездужання*, відчуття зміни температури тіла, сухість слизових оболонок, біль
нечастоНезвичні відчуття, порушення загоювання, некардіальний біль у грудях
Дослідження
дуже частоЗменшення маси тіла
нечастіШум у серці, підвищення частоти серцевих скорочень

*- Включають побічні реакції, виявлені в клінічних дослідженнях.

** Оскільки Віктреліс призначається з пегінтерфероном альфа та рибавірином, див. відповідні інструкції на препарати.

Передозування

Добова доза 3600 мг, яку приймали здорові добровольці протягом 5 днів, не викликала небажаних ефектів. Спеціальний антидот не передбачений. Лікування при передозуванні повинно складатися із загальних підтримуючих засобів, що включають контроль життєво важливих функцій організму та спостереження за клінічним станом хворого.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо впливу Віктрелісу на фертильність у людей відсутні. Фармакодинамічні та токсикологічні дані, отримані при дослідах на тваринах, свідчать про вплив Віктрелісу на фертильність, який був зворотним.

Дослідження щодо застосування Віктрелісу вагітним жінкам не проводились, тому препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки репродуктивного віку під час застосування препарату обов'язково повинні користуватися ефективними протизаплідними засобами протягом лікування та протягом 4 місяців після закінчення лікування. Чоловіки-паціенти або їх партнери мають застосовувати ефективні контрацепциви протягом лікування та протягом 7 місяців після закінчення лікування.

Боцепревір екскретується в грудне молоко, тому виключати ризик впливу препарату на немовлят та дітей грудного віку не можна. Через вірогідність небажаних реакцій у немовлят перед початком лікування годування груддю слід припинити.

Діти

Безпека та ефективність застосування боцепревіру дітям дотепер не встановлені.

Особливості застосування

Анемія. Терапія пегінтерфероном альфа та рибавірином може викликати анемію на 4-му тижні лікування. Доповнення подвійної терапії Віктрелісом асоційоване з додатковим зниженням концентрації гемоглобіну до 1 г/дл на 8-му тижні. Таким чином, до початку лікування, на 4-му та 8-му тижнях і в подальшому потрібно ретельно моніторувати аналіз крові. Якщо концентрація гемоглобіну в сироватці крові нижче 10 г/дл (або 6,2 ммоль/л), потрібно коригувати анемію.

Вказівки щодо зменшення дози та/або призупинення прийому рибавірину наведені в інструкції на рибавірин.

Було досліджено застосування зниження дози рибавірину та еритропоез стимулюючих агентів при лікуванні анемії, застосування еритропоез стимулюючих агентів було пов'язане з підвищеним ризиком тромбоемболічних проявів.

Нейтропенія. Доповнення Віктрелісом терапії пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином може призводити до збільшення випадків нейтропенії та нейтропенії 3-4 ступеню, порівняно з застосуванням тільки пегінтерферону альфа-2b та рибавірину.

Більша частота інфекцій, які загрожують життю, спостерігалася при застосуванні Віктрелісу, ніж у контрольній групі. Повний аналіз крові (з диференціальним підрахунком лейкоцитів) повиненно проводити як при підготовці до лікування, так і на 2, 4, 8, 12 тижнях лікування, а також повинен ретельно відстежуватись на інших клінічно значущих етапах. Зменшення кількості нейтрофілів може вимагати зниження дози пегінтерферону альфа або припинення терапії. Якщо потрібне постійне припинення терапії пегінтерфероном альфа, тоді терапія рибавірином та Віктрелісом також повинна бути припинена. Швидка оцінка і лікування інфекції є рекомендованою.

Комбіноване використання з пегінтерфероном альфа-2а в порівнянні з альфа-2b:

У порівнянні з комбінацією Віктрелісу з пегінтерфероном альфа-2b і рибавірином, поєднання Віктрелісу з пегінтерфероном альфа-2а і рибавірином було пов'язано з більш високою інтенсивністю розвитку нейтропенії (включаючи 4 ступінь нейтропенії) і більш високою інтенсивністю розвитку інфекцій.

Тромбоцитопенія. Кількість тромбоцитів при прийомі Віктрелісу теж мала тенденцію до зниження порівняно з пацієнтами, які приймали подвійну дозу препарату.

Інші зміни лабораторних показників стосувались підвищення в крові пацієнтів тригліцеридів, сечової кислоти, загального холестеролу.

Підвищена чутливість. Серйозні, гострі реакції гіперчутливості (наприклад, кропив'янка, набряк Квінке) були виявлені під час комбінованої терапії з Віктрелісом, пегінтерферону та рибавірином. Якщо трапляються такі реакції, то комбінована терапія повинна бути припинена і відразу ж впроваджена відповідна медикаментозна терапія.

Лікарські засоби, які містять дроспіренон. Слід проявляти обережність пацієнтам, які приймають препарати, що містять дроспіренон, а також хворим, які приймають калійзберігаючі діуретики, через виникнення гіперкаліємії. Для запобігання цього потрібно розглянути можливість застосування інших контрацептивів.

Застосування пацієнтам з нульовою відповіддю. Базуючись на даних ретроспективного аналізу, проведеного на 4-му тижні пацієнтам, які приймали пегінтерферон альфа-2b та рибавірин, порівняно з базисною лінією, пацієнти з нульовою відповіддю можуть мати деякі позитивні реакції при додаванні до терапії Віктрелісу.

Монотерапія інгібіторами HCV-протеази. Виходячи з результатів клінічних досліджень, застосування Віктрелісу неможливе без комбінованої терапії вірусу гепатиту С через високу вірогідність збільшення резистентності. Невідомо, який вплив буде мати лікування Віктрелісом на активність введених після цього інгібіторів HCV-протеази, включаючи повторну терапію Віктрелісом.

Застосування пацієнтам з ВІЛ-інфекцією. Віктреліс в комбінації з пегінтерфероном альфа і рибавірином був досліджений у 98 пацієнтів (64 в групі застосування Віктрелісу) для лікування пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та з хронічним гепатитом С генотипу 1, які не отримували раніше терапію щодо хронічного гепатиту. Інформацію про взаємодію з антиретровірусними препаратами наведено у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Застосування пацієнтам з вірусним гепатитом В. Не вивчалося.

Застосування пацієнтам з трансплантатами органів. Не вивчалося.

Застосування пацієнтам з вірусним гепатитом С інших генотипів. Не вивчалося.

Застосування пацієнтам з неефективним лікуванням HCV інгібіторів протеаз. Не вивчалося.

Потужні CYP3A4 індуктори

Одночастне лікування Віктрелісом разом із потужними індукторами CYP3A4 (рифампіцин, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн) не рекомендуется.

Аритмічні ефекти. На основі існуючих даних рекомендоване застосування з обережністю у пацієнтів з ризиком подовження інтервалу QT (вроджений подовжений інтервал QT, гіпокаліємія).

Застосування хворим із рідкісними спадковими розладами. Пацієнти з рідкісними спадковими розладами у вигляді непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа, мальабсорбції глюкози-галактози не повинні застосовувати цей препарат.

Пацієнти літнього віку. Кількість хворих віком від 65 років, які були включені в клінічні дослідження Віктрелісу, була недостатньою для визначення різниці в дозуванні. Досвід демонструє відсутність клінічно значущої різниці між відповіддю пацієнтів літнього віку та молодих.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Певні реакції при застосуванні Віктрелісу в комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином можуть впливати на швидкість реакції. Індивідуальна відповідь на Віктреліс у комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином може коливатись. Хворих слід проінформувати про випадки слабкості, втоми, запаморочення, втрати свідомості, коливань кров'яного тиску та погіршення зору (див. розділ «Побічні реакції»).

Додаткову інформацію щодо пегільованого інтерферону альфа та рибавірину див. у відповідних інструкціях.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Віктреліс є потужним інгібітором CYP3A4/5. Лікарські препарати, які первинно метаболізувались ферментом CYP3A4/5, могли б мати більший вплив при прийомі Віктрелісу, який може посилити або подовжити терапевтичний вплив та побічні ефекти (див. таблицю 3). Віктреліс не пригнічує i не індукує інші ферменти CYP450. У дослідженні стосовно лікарської взаємодії, що проводилося з дигоксином Віктреліс обмежував інгібуючий потенціал р-глікопротеїну (P-GP) у клінічно значущих концентраціях (див. таблицю 3). Препарат частково метаболізується ферментом CYP3A4/5. Сумісне застосування Віктрелісу з лікарськими засобами, які індукують або пригнічують CYP3A4/5, може посилювати або послабляти дію Віктрелісу.

Іn vitro боцепревіром було показано, наявність субстрату P-gp

Віктреліс у комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином протипоказаний при сумісному прийомі з лікарськими засобами, кліренс яких значною мірою залежить від CYP3A4/5, та з підвищеною концентрацією в плазмі крові яких пов'язують тяжкі та/або небезпечні для життя стани, це: пероральні мідазолам, аміодарон, астемізол, бепридил, пімозид, пропафенон, хінідин, симвастатин, ловастатин, альфузозин, доксазозин, та похідні ріжків (дигідроерготамін, ергоновін, ерготамін, метилергоновін).

Віктреліс може вводитися в поєднанні з інгібіторами AKR.

Одночасне застосування Віктрелісу з рифампіцином або противосудомними препаратами (такими як фенітоїн, фенобарбітал або карбамазепін) може суттєво зменшувати вплив препарату на плазму. Дані відсутні, тому поєднання боцепревіру з цими препаратами не рекомендується.

Слід проявляти обережність з препаратами, що здатні продовжити QT інтервал, такими як аміодарон, хінидин, метадон, пентамідин та деякі нейролептики.

У таблиці 3 приводяться рекомендації по дозуванню в результаті лікарської взаємодії з Віктреліс.

Таблиця 3

Дані щодо фармакокінетичної взаємодії

Лікарські засоби за терапевтичним призначеннямВзаємодія* (що обумовлює відомий механізм дії)Рекомендації щодо сумісного прийому
АНТИАРИТМІЧНІ
Дигоксин (дигоксин 0,25 мг одноразово + Віктреліс 800 мг три рази на добудигоксин AUC ^ 19% дигоксин Cmax ^ 18%Для дигоксину та Віктрелісу корекція дози не потрібна. Пацієнти, які отримують дигоксин, повинні відповідно моніторуватися.
ПРОТИМІКРОБНІ
Протигрибкові
Кетоконазол (кетоконазол 400 мг 2 рази на добу + Віктреліс 400 мг одноразово)боцепревір AUC ^ 131 % боцепревір Cmax ^ 41 % боцепревір Cmin не застосовуєтьсяДля Віктрелісу чи кетоконазолу корекція дози не потрібна. Призначають комбінацію Віктрелісу та кетоконазолу (або інших протигрибкових азолів) дуже обережно
Антиретровірусні
Інгібітори інтегрази
Ралтегравір (ралтегравір 400 мг одноразово+ Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)ралтегравір AUC ^ 4%*** ралтегравір Cmax ^ 11% ралтегравір C12год v 25%Для Віктрелісу чи ралтегравіру корекція дози не потрібна
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Тенофовір (тенофовір 300 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC ^ 8%** боцепревір Cmax ^ 5% боцепревір Cmin ^ 8% тенофовір AUC ^ 5% тенофовір Cmax ^ 32%Для Віктрелісу та тенофовіру корекція дози не потрібна
Лікарські засоби за терапевтичним призначеннямВзаємодія* (що обумовлює відомий механізм дії)Рекомендації щодо сумісного прийому
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Ефавіренц (ефавіренц 600 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 19%** боцепревір Cmax v 8% боцепревір Cmin v 44% ефавіренц AUC ^ 20% ефавіренц Cmax ^ 11% (індукція CYP3A - вплив на боцепревір)Концентрації Віктрелісу в плазмі перед наступним прийомом знижувались при прийомі з ефавіренцем. Клінічний результат цього зниження не був оцінений безпосередньо
Етравірин (етравірин 200 мг кожні 12 годин + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC ^ 10% боцепревір Cmax ^ 10% боцепревір C8год v 12% етравірин AUC v 23% етравірин Cmax v 24% етравірин Cmin v 29%Клінічна важливість цих знижень фармакокінетичних параметрів етравірину не була оцінена безпосередньо. Посилений клінічний та лабораторний моніторинг супресії ВІЛ та вірусу гепатиту рекомендовано
Рілпівірин (рілпівірин 25 мг кожні 24 години + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC ^ 6% боцепревір Cmax ^ 2% боцепревір C8год ^ 4% рілпівірин AUC ^ 39% рілпівірин Cmax ^ 15% рілпівірин Cmin ^ 51%Для Віктрелісу та рілпівірину корекція дози не потрібна
Інгібітори ВІЛ-протеаз
Атазанавір/Ритонавір (атазанавір 300 мг + ритонавір 100 мг щоденно + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепривір AUC v 5% боцепривір Cmax v 7% боцепривір Cmin v 18% атазанавір AUC v 35% атазанавір Cmax v 25% атазанавір Cmin v 49% ритонавір AUC v 36% ритонавір Cmax v 27% ритонавір Cmin v 45%Сумісне застосування азатанавіру/ритонавіру та Віктрелісу не рекомендовано
Дарунавір/Ритонавір (дарунавір 600 мг + ритонавір 100 мг 2 рази на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 32% боцепревір Cmax v 25% боцепревір Cmin v 35% дарунавір AUC v 44% дарунавір Cmax v 36% дарунавір Cmin v 59% ритонавір AUC v 27% ритонавір Cmax v 13% ритонавір Cmin v 45%Сумісне застосування дарунавіру/ритонавіру та Віктрелісу не рекомендовано
Лопінавір/Ритонавір (лопінавір 400 мг + ринонавір 100 мг 2 рази на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Ритонавір (ритонавір 100 мг одноразово + Віктреліс 400 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 45% боцепревір Cmax v 50% боцепревір Cmin v 57% лопінавір AUC v 34% лопінавір Cmax v 30% лопінавір Cmin v 43% ритонавір AUC v 22% ритонавір Cmax v 12% ритонавір Cmin v 42% боцепревір AUC v 19% боцепревір Cmax v 27% боцепревір Cmin ^ 4% (інгібує CYP3A4/5)Сумісне застосування лопінавіру/ритонавіру та Віктрелісу не рекомендовано Коли боцепревір застосовувався з монотерапією ритонавіром, боцепревір знижував концентрації
АНАЛЬГЕТИКИ
Наркотичні анальгетики/опіоідозалежні
Бупренорфін/Налоксон (бупренорфін/налоксон 8/2-24/6 мг на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)бупренорфін AUC ^ 19% бупренорфрін Cmax ^ 18% бупренорфін Cmin ^ 31% налоксон AUC ^ 33% налоксон Cmax ^ 9% (інгібує CYP3A)Для бупренорфіну/налоксону чи Віктрелісу корекція дози не рекомендована. Пацієнти повинні моніторуватися щодо ознак опіатної токсичності, асоційованої з бупренорфіном
Метадон (метадон 20-150 мг на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)R-метадон AUC v 15% R-метадон Cmax v 10% R-метадон Cmin v 19% S-метадон AUC v 22% S-метадон Cmax v 17% S-метадон Cmin v 26% (інгібує CYP3A4/5)Для метадону чи Віктрелісу корекція дози не рекомендована. Під час початку чи зупинення прийому Віктрелісу окремим пацієнтам може знадобитися додаткове титрування дози метадону щоб забезпечити клінічний ефект метадону
КОРТИТКОСТЕРОІДИ
Преднізон (преднізон 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)преднізон AUC ^ 22% преднізон Cmax v 1% преднізолон AUC ^ 37% преднізолон Cmax ^ 16%При сумісному застосуванні з Віктрелісом немає необхідності у корекції дози. Пацієнти, які отримують преднізон та Віктреліс, повинні моніторуватися відповідним чином
ІНГІБІТОРИ ГМГ КОА-РЕДУКТАЗИ
Аторвастатін (аторвастатін 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Правастатін (правастатін 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на день)боцепревір AUC v 5% боцепревір Cmax ^ 4% аторвастатін AUC ^ 130% аторвастатін Cmax ^ 166% (інгібує CYP3A4/5 та OATPB1) боцепревір AUC v 6% боцепревір Cmax v 7% правастатін AUC ^ 63% правастатін Cmax ^ 49% (інгібує OATPB1)Експозиція аторвастатіну збільшувалася при введенні Віктрелісу. При сумісному застосуванні з Віктрелісом використовувати мінімально можлививу ефективну дозу аторвастатіну, але не перевищувати добову дозу 20 мг Одночасне застосування правастатину з Віктрелісом посилює вплив на правастатін. При сумісному застосуванні з Віктрелісом лікування правастатіном може бути розпочато у рекомендованій дозі. Виправданим є ретельний клінічний моніторинг
ІМУНОСУПРЕСОРИ
Циклоспорин (циклоспорин 100 мг одноразово + Віктреліс 800 мг одноразово) (циклоспорин 100 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу декілька доз Такролімус (такролімус 0,5 мг одноразово + Віктреліс 800 мг одноразово) (такролімус 0,5 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу декілька дозбоцепревір AUC ^16% боцепревір Cmax ^ 8% циклоспорин AUC ^ 168% циклоспорин Cmax ^ 101% (інгібує CYP3A4/5 – ефект циклоспорину) боцепревір AUC - боцепревір Cmax v 3% такролімус AUC ^ 1610% такролімус Cmax ^ 890% (інгібує CYP3A4/5 – ефект такролімусу)Слід передбачити корекцію дози циклоспорину при застосуванні з Віктрелісом та потрібно контролювати за допомогою ретельного моніторингу концентрації циклоспорину у крові, частих оцінок функції нирок та побічних ефектів, пов'язаних з циклоспоріном Одночасне застосування Віктрелісу з такролімусом потребує значного зниження дози та подовження інтервалу дозування для такролімусу з ретельним моніторингом концентрації такролімусу в крові та частих оцінок функції нирок та побічних ефектів, пов'язаних з такролімусом
СиролімусНе досліджено (інгібує CYP3A)Одночасне застосування Віктрелісу з сиролімусом потребує значного зниження дози та подовження інтервалу дозування для такролімусу з ретельним моніторингом концентрації такролімусу в крові та частих оцінок функції нирок та побічних ефектів, пов'язаних з сиролімусом.
ПЕРОРАЛЬНІ АНТИКОАГУЛЯНТИ
ДабігатранНе дослідженоРекомендована доза Дабігатрану не визначена.
ПЕРОРАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Дроспіренон/етинілестрадіол (дроспіренон 3 мг одноразово + етинілестрадіол 0,02 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Норетиндрон/ етинілестрадіол (норетиндрон 1 мг одноразово + етинілестрадіол 0,035 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)дроспіренон AUC ^ 99 % дроспіренон Cmax ^ 57 % етинілестрадіол AUC v 24 % етинілестрадіол Cmax - (дроспіренон - інгібітор CYP3A4/5) норетиндрон AUCv4% норетиндрон Cmax v17% етинілестрадіол AUC v 26% етинілестрадіол Cmax v 21%Слід бути обережними хворим з такими станами, які можуть призвести до гіперкаліємії або хворим, які приймають калійзберігаючі діуретики. Слід розглянути можливість застосування інших контрацептивів. У присутності боцепревіру концентрація етинілестрадіолу знижувалася. При спільному введенні етинілестрадіолу / норетиндрону з Віктрелісом показники сироваткового прогестерону, лютеінізуючого гормону (ЛГ) та фолікулости- мулюючого гормону (ФСГ) свідчили, що овуляція була пригнічена. Сумісне застосування Віктрелісу з етинілестрадіол/ норетиндрон малоймовірно призводить до зниження ефективності комбінованих оральних контрацептивів (див. Вагітність та лактація)
ІНГІБІТОРИ ПРОТОНОВОЇ ПОМПИ
Омепразол (омепразол 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 8%** боцепревір Cmax v 6 % боцепревір Cmin^ 17% омепразол AUC ^ 6%** омепразол Cmax ^ 3% омепразол C8h ^ 12%Для омепразолу чи Віктрелісу корекція дози не рекомендована
БЛОКАТОРИ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ
Блокатори кальцієвих каналів, такі як амлодипін, ділтіазем, фелодипін, нікардипін, нефідипін, нісолдипін, верапамілНе вивчалися (CYP3A інгібітори)Концентрація в плазмі крові блокаторів кальцієвих каналів може збільшуватися при сумісному застосуванні з Віктрелісом. Рекомендовано застосовувати з обережністю та необхідний клінічний моніторинг пацієнтів
СЕДАТИВНІ ЗАСОБИ
Мідазолам (пероральний прийом) (4 мг одноразово перорально + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Тріазолам (пероральний прийом) Альпразолам, мідазолам, тріазолам (внутрішньовенне застосування)мідазолам AUC ^ 430 % мідазолам Cmax ^ 177 % (пригнічення CYP3A4/5) Взаємодія не вивчалася (інгібує CYP3A4/5) Взаємодія не вивчалася (інгібує CYP3A4/5)Сумісне застосування з Віктрелісом протипоказане Сумісне застосування Віктрелісу з внутрішньовенними бензодіазепінами (алпразолам, мідазолам, триазолам) необхідно ретельно клінічно моніторувати щодо пригнічення та/або тривалої седації. Повинна бути розглянута корекція дози бензодіазепінів
АНТИДПРЕСАНТИ
Есциталопрам* (есциталопрам 10 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 9% боцепревір Cmin^ 2% есциталопрам AUC v 21% есциталопрам Cmax v 19%Експозиція есциталопраму була дещо зниженою при сумісному введенні з Віктрелісом. Корекція дози есциталопраму не рекомендована, однак, можливо, корекції доз потрібна, беручи до уваги клінічний ефект.
* Взаємодія Віктрелісу з іншими лікарськими засобами (зміна середньої оцінки співвідношення Віктрелісу у поєднанні з ліками, які приймаються одночасно/окремо з Віктрелісом): v - зниження середньої оцінки співвідношення > 20 %; ^ - збільшення середньої оцінки співвідношення > 25 %; ніякого впливу (-) - зниження середньої оцінки співвідношення ? 20 % або збільшення середньої оцінки співвідношення ? 25 %. **0-8 годин. ***0-12 годин

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Віктреліс є інгібітором протеази NS3 вірусу гепатиту С (HCV). Ковалентно, але зворотно він зв'язується з активним серином (Ser139) протеази NS3 за допомогою функціональної групи (альфа)-кетоаміду, гальмуючи реплікацію вірусу в клітинах-господарях, інфікованих HCV.

Противірусна активність у культурі клітин

У біохімічній пробі оцінювали противірусну активність боцепревіру щодо повільного зв'язування інгібіторів протеази NS3 в системі реплікону HCV. У пробі 72-годинної клітинної культури значення інгібуючої концентрації IC50 та IC90 проти генотипу 1b репліконів для боцепревіру були від 200 до 600 нМ та від 400 до 900 нМ відповідно. Зниження кількості РНК реплікону є першочерговим щодо часу лікування. Лікування при IC90 протягом 72 годин призводило до зниження рівня РНК реплікону на 1 log. Продовження лікування на 15-й день призводило до зниження рівнів РНК реплікону на 2 log. Значення інгібуючої концентрації IC50 та IC90 проти генотипу 1а репліконів для боцепревіру були 900 нМ та 1400 нМ відповідно.

Оцінка різних комбінацій боцепривіру та інтерферону альфа-2b, які дають 90 % пригнічення РНК реплікону, показувало додатковий ефект; свідчення взаємодії або антагонізму виявлено не було.

Резистентність. Резистентність щодо Віктрелісу визначали в біохімічних пробах та пробах реплікону. Дія Віктрелісу знижувалася (у 2-16 раз) наступними основними стійкими амінокислотними мутантами, пов'язаними з резистентністю (RAV): V36M, T54A, R155K, A156S та V170A. Втрата ефективності (більше ніж у 50 разів) спостерігалася з амінокислотними мутантами, пов'язаними з резистентністю: A156T. Реплікони, які несуть мутант A156T, менш життєздатні, ніж реплікони, які несуть інші RAV. Багаторазовий ріст резистентності для подвійних RAV приблизно дорівнював добутку показників резистентності окремих RAV.

Об'єднаний аналіз хворих, які раніше не лікувалися, та хворих, попереднє лікування яких виявилось неефективним, які протягом 4 тижнів отримували пегінтерферон альфа-2b та рибавірин, після чого їм додатково давали Віктреліс 800 мг 3 рази на добу у фазі III досліджень, показали, що у 15 % хворих з'явилися RAV, яких не було в базових показниках. Аналіз проб показав, що у 53 % пацієнтів, що приймали Віктреліс, які не досягли стійкої вірусологічної відповіді, були виявлені RAV, яких не було в базових показниках.

Найчастіше у цих хворих виявлялися амінокислотні замісники V36M (61 %), R155K (68 %) у пацієнтів, інфікованих вірусами генотипу 1а та T54A (42 %), T54S (37 %), A156S (26 %) і V170A (32 %) у пацієнтів, інфікованих вірусами генотипу 1b. У хворих, які приймали Віктреліс, чутливість до інтерферону (що визначалося зниженням на ? 1-log10 вірусного навантаження на 4-му тижні лікування) пов'язували з виявленням меншої кількості RAV, причому серед цих хворих RAV мали 6 %, а серед хворих зі зниженням вірусного навантаження на 4-му тижні лікування < 1-log10 RAV мали 41 %.

У хворих, які приймали Віктреліс і не досягли стійкої вірусологічної відповіді та яким проводили аналіз проб на RAV в період після визначення базових показників, чутливість до інтерферону зв'язували з виявленням меншої кількості RAV, причому серед цих хворих RAV мали 31 %, а серед хворих зі зниженням вірусного навантаження на 4-му тижні лікування < 1-log10 RAV мали 68 %. Не схоже, що наявність RAV у базових показниках було помітно пов'язано з відповіддю на лікування у хворих, які отримували потрійну комбінацію.

Дані дослідження безперервного тривалого спостереження за пацієнтами, які не досягли стійкої вірусологічної відповіді при середній тривалості спостереження протягом приблизно 2 років, показують, що RAV можуть повернутися до стану, який був до мутації.

Фармакокінетика. Боцепревір поглинався після перорального прийому із середнім значенням Tmax 2 години. AUC, Cmax та Cmin стійкого стану збільшувалися не зовсім пропорційно дозам, а окремі рівні взаємодії істотно перекривались при 800 мг та 1200 мг, показуючи менше поглинання при більш високих дозах. Накопичування є мінімальним, та фармакокінетичний стійкий стан досягається після приблизно 1 дня прийому препарату 3 рази на добу.

У здорових добровольців, які отримували тільки боцепревір 800 мг 3 рази на добу, вплив препарату характеризувався такими показниками: AUC(т) 6147 нг-г/мл, Cmax 1913 нг/мл та Cmin 90 нг/мл. Результати фармакокінетичного дослідження були однаковими для здорових добровольців та HCV-інфікованих пацієнтів.

Абсолютна біодоступність Віктрелісу не була вивчена.

Віктреліс слід застосовувати з їжею. При такому прийомі по 800 мг 3 рази на добу їжа поліпшувала експозицію боцепревіру на 60 % порівняно з прийомом натще. Біодоступність боцепревіру була аналогічною незалежно від типу їжі (наприклад, з високим або низьким вмістом жиру) та чи був прийом препарату зроблений за 5 хвилин до вживання їжі, під час вживання їжі або відразу після їди.

Розподіл. Боцепревір має середній об'єм розподілу (Vd/F) приблизно 772 л при досягненні рівноважної концентрації. Після прийому одноразової дози препарату 800 мг зв'язування з білками плазми крові людини становить приблизно 75 %. Боцепревір приймають у вигляді суміші приблизно двох рівних частин діастереомерів, які швидко взаємоконвертуються в плазмі крові. Співвідношення діастереомерів становить 2:1, причому домінуючий діастереомер є фармакологічно активний, а інший діастереомер – неактивний.

Метаболізм. Дослідження in vitro показують, що боцепревір, у першу чергу, метаболізується за участю альдо-кеторедуктази в метаболіти з відновленими кетонами, які не мають активності щодо вірусу гепатиту С. Після перорального прийому одноразової дози 800 мг боцепревіру, міченого 14C, найбільш циркулюючими в крові метаболітами була діастереомерна суміш метаболітів з відновленими кетонами, експозиція яких перевищувала експозицію боцепривіру приблизно в 4 рази. Боцепревір також проходить, меншою мірою, окислювальний метаболізм через CYP3A4/5.

Виділення. Боцепревір виділяється з плазми крові з середнім напіврозпадом (t?) приблизно 3,4 години. Середній загальний кліренс (CL/F) боцепревіру з організму становить приблизно 161 л/г. Після перорального прийому одноразової дози 800 мг 14C-міченого боцепревіру приблизно 79 % дози було виділено з калом і 9 % – із сечею та приблизно 8 % та 3% дози радіовуглецю було виділено з калом та із сечею відповідно. Ці дані показують, що боцепривір виділяється переважно через печінку.

Основні фізико-хімічні властивості

білий або майже білий порошок у капсулах розміру «0», які складаються з корпусу жовтуватого (of-white) непрозорого кольору з кодом препарату ID «314», нанесеного червоною фарбою, та жовтувато-коричневої кришечки з логотипом «MSD», нанесеним червоною фарбою.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2 до 8 °С в недоступному для дітей місці. Можливе зберігання при температурі не вище 30 °С, але тільки протягом 3 місяців.

Упаковка

336 капсул: по 12 капсул у блістері, по 7 блістерів у внутрішній коробці; по 4 внутрішніх коробки в зовнішній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Виробництво in-bulk:

МСД Інтернешнл ГмбХ (філія Сінгапур), Сінгапур/MSD International GmbH (Singapore Branch), Singapore

Первинне/вторинне пакування, тестування та випуск серії:

Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія/Schering-Plough Labo N.V., Belgium

Альтернативне первинне/вторинне пакування:

Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди/Merck Sharp & Dohme B.V., the Netherlands

Місцезнаходження

70 Туас Вест Драйв, 638414, Сінгапур /70 Tuas West Drive, 638414, Singapore.

Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, Антверпен, Б-2220, Бельгія/Industriepark 30, Heist-op-den-Berg, Antwerpen, B-2220, Belgium.

Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди/Waarderweg 39, 2031 BN Haarlem, the Netherlands.

343
29000 грн.
Склад діюча речовина: boceprevir; 1 капсула містить 200 мг боцепревіру; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль...
+

Склад

діюча речовина: boceprevir;

1 капсула містить 200 мг боцепревіру;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.

Капсула: кришка: заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид, желатин;

корпус: заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид, желатин.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Противірусні засоби для системного застосування. Інгібітори протеази. Код АТС J05A E12.

Показання

Лікування хронічного гепатиту С (HCV) генотипу 1 (у комбінованій терапії з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином) у дорослих пацієнтів, які лікуються вперше або в тих, у яких попередня терапія виявилась неефективною, при відсутності декомпенсації функції печінки.

Протипоказання.

  • Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.
  • Аутоімунний гепатит.
  • Сумісне застосування з препаратами, кліренс яких значною мірою залежить від CYP3A4/5 та з підвищеною концентрацією в плазмі яких пов'язують тяжкі та/або небезпечні для життя явища: мідазолам та триазолам, бепридил, пімозид, лумефантрин, галофантрин, інгібітори тирозинкінази, симвастатин, ловастатин та похідні ріжків.
  • Вагітність.

Спосіб застосування та дози

Лікування Віктрелісом повинен проводити лікар, який має досвід лікування гепатиту С.

Дозування

Віктреліс слід приймати в комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином.

Рекомендована схема прийому препарату - 800 мг перорально 3 рази на добу під час вживання їжі.

Максимальна доза – 2400 мг.

Прийом препарату без їжі може призводити до зменшення його ефективності.

Пацієнти без цирозу, які лікуються вперше або ті, у яких попередня терапія виявилась неефективною.

Наступні рекомендації щодо дозування відрізняються для деяких груп пацієнтів від дозування у фазі 3 клінічних досліджень.

Таблиця 1

Тривалість лікування у пацієнтів без цирозу, які лікуються вперше або в тих, у яких попередня терапія інтерфероном та рибавірином виявилась неефективною

Пацієнти, які лікуються впершеОЦІНКА* (результат аналізу HCV-RNA)**ДІЯ
На 8-му тижні лікуванняНа 24-му тижні лікування
Не визначаєтьсяНе визначаєтьсяТривалість лікування – 28 тижнів 1. Призначення пегінтерфе-рону альфа та рибавірину протягом 4 тижнів. 2. Продовження терапії трьома препаратами (пегін-терфероном альфа, рибавірином ([ПР] та Віктрелісом) до 28 тижня.
ВизначаєтьсяНе визначаєтьсяТривалість лікування – 48 тижнів*** 1. Призначення пегінтерферону альфа та рибавірину протягом 4 тижнів. 2. Продовження терапії трьома препаратами (ПР та Віктрелісом) до 36 тижня. 3. Призначення ПР та закінчення через 48 тижнів.
Пацієнти, у яких попередня терапія виявилась неефективноюНе визначаєтьсяНе визначаєтьсяТривалість лікування – 48 тижнів 1. Призначення пегінтерферону альфа та рибавірину протягом 4 тижнів. 2. Продовження терапії трьома препаратами (ПР та Віктрелісом) до 36 тижня. 3. Призначення ПР та закінчення через 48 тижнів.
ВизначаєтьсяНе визначається

*- Правила призупинення терапії:

Якщо у пацієнта з вірусним гепатитом С результати аналізу ПЛР на HCV-RNA вищі або дорівнюють 100 МО/мл на 12 тижні лікування, потрібно перервати терапію трьома препаратами.

Якщо у пацієнта визначається вірусна HCV-RNA на 24 тижні, потрібно перервати терапію трьома препаратами.

** - У клінічних дослідженнях HCV-RNA у плазмі крові були виявлені за допомогою Roche COBAS Taqman 2,0 з лімітом виявлення 9,3 МО/мл та лімітом кількісного визначення 25 МО/мл.

*** - Ця схема дозування тестувалась у пацієнтів, у яких попереднє лікування виявилось неефективним.

Всі пацієнти з цирозом та пацієнти з нульовою відповіддю

Рекомендована тривалість терапії – 48 тижнів: 4 тижні терапії пегінтерфероном альфа та рибавірином + 44 тижні терапії пегінтерфероном альфа, рибавірином та Віктрелісом (див. правила призупинення терапії, таблиця 1).

Терапія пегінтерфероном альфа, рибавірином та Віктрелісом після перших 4 тижнів терапії пегінтерфероном альфа та рибавірином повинна тривати не менше 32 тижнів. За умови збільшення ризику побічних ефектів Віктрелісу (найчастіше – анемії) та якщо пацієнт погано переносить терапію, треба розглянути можливість прийому подвійної дози пегінтерферону альфа та рибавірину протягом останніх 12 тижнів лікування.

Якщо пацієнт пропустив прийом дози і до прийому наступної залишається менше 2 годин, пропущену дозу слід відмінити. Якщо пацієнт пропустив прийом дози і до прийому наступної залишається більше 2 годин, пропущену дозу слід прийняти під час вживання їжі і відновити звичайну схему прийому.

Зниження дози

Зменшення дози Віктрелісу не рекомендується. Якщо у пацієнта мали місце серйозні побічні реакції, пов'язані з пегінтерфероном альфа та/або рибавірином, дози цих препаратів необхідно знизити (див. інструкції для медичного застосування цих препаратів). Віктреліс не повинен призначатися за відсутності прийому пегінтерферону альфа та рибавірину.

Спеціальні групи хворих

Пацієнтам із нирковою та/або печінковою недостатністю будь-якого ступеня тяжкості проводити корекцію дози не потрібно. Віктреліс не досліджувався в пацієнтів із декомпенсованим цирозом.

Правила призупинення терапії

Рекомендується перервати терапію у пацієнта з вірусним гепатитом С у наступних випадках:

результати аналізу ПЛР на HCV-RNA вищі або дорівнюють 1000 МО/мл на 8 тижні лікування;

результати аналізу ПЛР на HCV-RNA вищі або дорівнюють 100 МО/мл на 12 тижні лікування;

у пацієнта визначається вірусна HCV-RNA на 24 тижні лікування.

Побічні реакції.

Найпоширенішими побічними реакціями при комбінованому лікуванні Віктрелісом і пегінтерфероном альфа та рибавірином були слабкість, анемія, нудота, головний біль, дизгевзія. Найчастішою причиною зниження дози була анемія, яка зустрічалася частіше у пацієнтів, які застосовували Віктреліс у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином, ніж у тих, хто приймав пегінтерферон альфа-2b та рибавірин окремо. Побічні реакції, наведені в таблиці 2, можна класифікувати на наступні категорії за частотою: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100 до < 1/10), нечасто (? 1/1000 до < 1/100), рідко (? 1/10 000 до < 1/1000).

Таблиця 2

Небажані реакції у хворих, які приймали Віктреліс, пегінтерферон альфа-2b та рибавірин**

Система – орган – клас Небажані реакції
Інфекції
частоБронхіт*, целюліт*, простий герпес, грип, грибкові ураження ротової порожнини, синусит
нечастоГастроентерит*, пневмонія*, стафілококова інфекція*, кандидоз, інфекція вуха, грибкові ураження шкіри, назофарингіт, оніхомікоз, фарингіт, інфекції дихальних шляхів, риніти, інфекції шкіри, уроінфекції
рідкоЕпіглотит*, середній отит, сепсис
Пухлини доброякісні, злоякісні та неуточнені
рідкоПухлини щитовидної залози (вузли)
З боку крові та лімфатичної системи
дуже частоАнемія*, нейтропенія*
частоЛейкопенія*, тромбоцитопенія*
нечастоГеморагічний діатез, лімфаденопатія, лімфопенія
рідкоГемоліз
З боку імунної системи
рідкоСаркоїдоз*, негостра порфірія
З боку ендокринної системи
частоЗоб, гіпотиреоїдизм
нечастоГіпертиреоїдизм
Обмін речовин та порушення харчування
дуже частоЗниження апетиту*
частоДегідратація*, гіперглікемія*, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія
нечастоГіпокаліємія*, розлади апетиту, цукровий діабет, подагра, гіперкальціємія
З боку психіки
дуже частоТривога*, депресія*, безсоння, дратівливість
частоЕмоційна нестабільність, ажитація, розлади лібідо, порушення настрою, розлади сну
нечастоАгресія*, гоміцидальні та суїцидальні думки*, панічні атаки, параноя*, зловживання алкоголем і наркотичними речовинами*, розлади поведінки, злість, апатія, сплутаність свідомості, розлади розумової діяльності, неспокій
РідкоБіполярні розлади*, завершений суїцид*, спроби суїциду*, слухові та зорові галюцинації, психіатрична декомпенсація
З боку нервової системи
дуже частоЗапаморочення*, головний біль*
частоГіпестезія*, парестезія*, синкопе*, амнезія, розлади уваги, порушення пам'яті, мігрень, паросмія, тремор, вертиго
нечастоПериферична нейропатія*, когнітивні розлади, гіперестезія, летаргія, втрата свідомості, ментальні погіршення, невралгія, пресинкопе
рідкоЦеребральна ішемія*, енцефалопатія
З боку органів зору
частоСухість очей, ретинальні ексудати, нечіткість зору, порушення зору
нечастоРетинальна ішемія*, ретинопатія*, дискомфортне відчуття в очах, кон'юнктивальна геморагія, кон'юнктивіт, очний біль, очний свербіж, набряк очей, набряк повік, підвищене сльозовиділення, очна гіперемія, фотофобія
рідкоНабряк диска зорового нерва
З боку органів слуху та рівноваги
частоДзвін у вухах
нечастоГлухота*, дискомфорт у вухах, порушення слуху
З боку серцево-судинної системи
частоПальпітація, артеріальна гіпотензія* або артеріальна гіпертензія
нечастоТахікардія*, аритмія, серцево-судинні порушення, тромбоз глибоких вен*, почервоніння, блідість, відчуття холоду в кінцівках
рідкоГострий інфаркт міокарда*, фібриляція передсердь*, ішемічна хвороба серця*, перикардит*, перикардіальний випіт, венозний тромбоз
З боку дихальної системи
дуже частоКашель*, задишка*
частоНосова кровотеча, закладеність носа, біль у ротоглотці, закладеність синусів, свистяче дихання
нечастоПлевритичний біль, тромбоємболія легеневої артерії, відчуття сухості в горлі, дисфонія, збільшена секреція верхніх дихальних шляхів, утворення ротоглоткових пухирів
рідкоПлевральний фіброз*, ортопное, дихальна недостатність
З боку травного тракту
дуже частоДіарея*, нудота*, блювання*, відчуття сухості в ротовій порожнині, порушення смаку (дисгевзія)
частоБіль у животі*, біль у верхній частині живота*, запор*, гастроезофагеальний рефлюкс*, геморой*, абдомінальний дискомфорт, здуття живота, анальний дискомфорт, афтозний стоматит, хейліт, диспепсія, метеоризм, глосодинія, виразки в ротовій порожнині, біль у ротовій порожнині, стоматит, стоматологічні проблеми
нечастоБіль у нижній частині живота*, гастрит*, панкреатит*, анальний свербіж, коліт, дисфагія, зміна кольору фекалій, частіша дефекація, кровотеча з ясен, біль у яснах, гінгівіт, глосит, сухість губ, одинофагія, прокталгія, ректальна кровотеча, гіперсекреція слини, чутливість зубів, зміна кольору язика, виразки язика
рідкоПанкреатична недостатність
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
нечастоГіпербілірубінемія
рідкоХолецистит*
З боку шкіри та її похідних
дуже частіАлопеція, суха шкіра, свербіж, висипання
частоДерматит, екзема, еритема, гіпергідроз, нічна підвищена пітливість, периферичні набряки, псоріаз, еритематозні висипання, макулярні висипання, макулопапулярні висипання, папулярні висипання, висипання, що сверблять, ушкодження шкіри
нечастоРеакції фоточутливості, виразка шкіри, кропив'янка
невідомоНабряк Квінке, висип з еозинофілією та системними симптомами, пов'язаний з застосуванням ліків (DRESS)
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини
дуже частоАртралгія, міалгія
частоБіль у спині*, біль у кінцівках*, м'язові спазми, м'язова слабкість, біль у шиї
нечастоМ'язовоскелетний біль у грудях, артрити, біль у кістках, набряк суглобів, м'язово-скелетний біль
З боку сечовидільної системи
частоПолакіурія
нечастоДизурія, ніктурія
З боку репродуктивної системи
частоЕректильна дисфункція
нечастоАменорея, менорагія, метрорагія
рідкоАспермія
Загальні розлади
дуже частоАстенія*, озноб, втомленість*, пірексія*, грипоподібні симптоми
частоДискомфорт у грудях*, біль у грудях*, нездужання*, відчуття зміни температури тіла, сухість слизових оболонок, біль
нечастоНезвичні відчуття, порушення загоювання, некардіальний біль у грудях
Дослідження
дуже частоЗменшення маси тіла
нечастіШум у серці, підвищення частоти серцевих скорочень

*- Включають побічні реакції, виявлені в клінічних дослідженнях.

** Оскільки Віктреліс призначається з пегінтерфероном альфа та рибавірином, див. відповідні інструкції на препарати.

Передозування

Добова доза 3600 мг, яку приймали здорові добровольці протягом 5 днів, не викликала небажаних ефектів. Спеціальний антидот не передбачений. Лікування при передозуванні повинно складатися із загальних підтримуючих засобів, що включають контроль життєво важливих функцій організму та спостереження за клінічним станом хворого.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо впливу Віктрелісу на фертильність у людей відсутні. Фармакодинамічні та токсикологічні дані, отримані при дослідах на тваринах, свідчать про вплив Віктрелісу на фертильність, який був зворотним.

Дослідження щодо застосування Віктрелісу вагітним жінкам не проводились, тому препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки репродуктивного віку під час застосування препарату обов'язково повинні користуватися ефективними протизаплідними засобами протягом лікування та протягом 4 місяців після закінчення лікування. Чоловіки-паціенти або їх партнери мають застосовувати ефективні контрацепциви протягом лікування та протягом 7 місяців після закінчення лікування.

Боцепревір екскретується в грудне молоко, тому виключати ризик впливу препарату на немовлят та дітей грудного віку не можна. Через вірогідність небажаних реакцій у немовлят перед початком лікування годування груддю слід припинити.

Діти

Безпека та ефективність застосування боцепревіру дітям дотепер не встановлені.

Особливості застосування

Анемія. Терапія пегінтерфероном альфа та рибавірином може викликати анемію на 4-му тижні лікування. Доповнення подвійної терапії Віктрелісом асоційоване з додатковим зниженням концентрації гемоглобіну до 1 г/дл на 8-му тижні. Таким чином, до початку лікування, на 4-му та 8-му тижнях і в подальшому потрібно ретельно моніторувати аналіз крові. Якщо концентрація гемоглобіну в сироватці крові нижче 10 г/дл (або 6,2 ммоль/л), потрібно коригувати анемію.

Вказівки щодо зменшення дози та/або призупинення прийому рибавірину наведені в інструкції на рибавірин.

Було досліджено застосування зниження дози рибавірину та еритропоез стимулюючих агентів при лікуванні анемії, застосування еритропоез стимулюючих агентів було пов'язане з підвищеним ризиком тромбоемболічних проявів.

Нейтропенія. Доповнення Віктрелісом терапії пегінтерфероном альфа-2b та рибавірином може призводити до збільшення випадків нейтропенії та нейтропенії 3-4 ступеню, порівняно з застосуванням тільки пегінтерферону альфа-2b та рибавірину.

Більша частота інфекцій, які загрожують життю, спостерігалася при застосуванні Віктрелісу, ніж у контрольній групі. Повний аналіз крові (з диференціальним підрахунком лейкоцитів) повиненно проводити як при підготовці до лікування, так і на 2, 4, 8, 12 тижнях лікування, а також повинен ретельно відстежуватись на інших клінічно значущих етапах. Зменшення кількості нейтрофілів може вимагати зниження дози пегінтерферону альфа або припинення терапії. Якщо потрібне постійне припинення терапії пегінтерфероном альфа, тоді терапія рибавірином та Віктрелісом також повинна бути припинена. Швидка оцінка і лікування інфекції є рекомендованою.

Комбіноване використання з пегінтерфероном альфа-2а в порівнянні з альфа-2b:

У порівнянні з комбінацією Віктрелісу з пегінтерфероном альфа-2b і рибавірином, поєднання Віктрелісу з пегінтерфероном альфа-2а і рибавірином було пов'язано з більш високою інтенсивністю розвитку нейтропенії (включаючи 4 ступінь нейтропенії) і більш високою інтенсивністю розвитку інфекцій.

Тромбоцитопенія. Кількість тромбоцитів при прийомі Віктрелісу теж мала тенденцію до зниження порівняно з пацієнтами, які приймали подвійну дозу препарату.

Інші зміни лабораторних показників стосувались підвищення в крові пацієнтів тригліцеридів, сечової кислоти, загального холестеролу.

Підвищена чутливість. Серйозні, гострі реакції гіперчутливості (наприклад, кропив'янка, набряк Квінке) були виявлені під час комбінованої терапії з Віктрелісом, пегінтерферону та рибавірином. Якщо трапляються такі реакції, то комбінована терапія повинна бути припинена і відразу ж впроваджена відповідна медикаментозна терапія.

Лікарські засоби, які містять дроспіренон. Слід проявляти обережність пацієнтам, які приймають препарати, що містять дроспіренон, а також хворим, які приймають калійзберігаючі діуретики, через виникнення гіперкаліємії. Для запобігання цього потрібно розглянути можливість застосування інших контрацептивів.

Застосування пацієнтам з нульовою відповіддю. Базуючись на даних ретроспективного аналізу, проведеного на 4-му тижні пацієнтам, які приймали пегінтерферон альфа-2b та рибавірин, порівняно з базисною лінією, пацієнти з нульовою відповіддю можуть мати деякі позитивні реакції при додаванні до терапії Віктрелісу.

Монотерапія інгібіторами HCV-протеази. Виходячи з результатів клінічних досліджень, застосування Віктрелісу неможливе без комбінованої терапії вірусу гепатиту С через високу вірогідність збільшення резистентності. Невідомо, який вплив буде мати лікування Віктрелісом на активність введених після цього інгібіторів HCV-протеази, включаючи повторну терапію Віктрелісом.

Застосування пацієнтам з ВІЛ-інфекцією. Віктреліс в комбінації з пегінтерфероном альфа і рибавірином був досліджений у 98 пацієнтів (64 в групі застосування Віктрелісу) для лікування пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та з хронічним гепатитом С генотипу 1, які не отримували раніше терапію щодо хронічного гепатиту. Інформацію про взаємодію з антиретровірусними препаратами наведено у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Застосування пацієнтам з вірусним гепатитом В. Не вивчалося.

Застосування пацієнтам з трансплантатами органів. Не вивчалося.

Застосування пацієнтам з вірусним гепатитом С інших генотипів. Не вивчалося.

Застосування пацієнтам з неефективним лікуванням HCV інгібіторів протеаз. Не вивчалося.

Потужні CYP3A4 індуктори

Одночастне лікування Віктрелісом разом із потужними індукторами CYP3A4 (рифампіцин, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн) не рекомендуется.

Аритмічні ефекти. На основі існуючих даних рекомендоване застосування з обережністю у пацієнтів з ризиком подовження інтервалу QT (вроджений подовжений інтервал QT, гіпокаліємія).

Застосування хворим із рідкісними спадковими розладами. Пацієнти з рідкісними спадковими розладами у вигляді непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа, мальабсорбції глюкози-галактози не повинні застосовувати цей препарат.

Пацієнти літнього віку. Кількість хворих віком від 65 років, які були включені в клінічні дослідження Віктрелісу, була недостатньою для визначення різниці в дозуванні. Досвід демонструє відсутність клінічно значущої різниці між відповіддю пацієнтів літнього віку та молодих.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Певні реакції при застосуванні Віктрелісу в комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином можуть впливати на швидкість реакції. Індивідуальна відповідь на Віктреліс у комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином може коливатись. Хворих слід проінформувати про випадки слабкості, втоми, запаморочення, втрати свідомості, коливань кров'яного тиску та погіршення зору (див. розділ «Побічні реакції»).

Додаткову інформацію щодо пегільованого інтерферону альфа та рибавірину див. у відповідних інструкціях.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Віктреліс є потужним інгібітором CYP3A4/5. Лікарські препарати, які первинно метаболізувались ферментом CYP3A4/5, могли б мати більший вплив при прийомі Віктрелісу, який може посилити або подовжити терапевтичний вплив та побічні ефекти (див. таблицю 3). Віктреліс не пригнічує i не індукує інші ферменти CYP450. У дослідженні стосовно лікарської взаємодії, що проводилося з дигоксином Віктреліс обмежував інгібуючий потенціал р-глікопротеїну (P-GP) у клінічно значущих концентраціях (див. таблицю 3). Препарат частково метаболізується ферментом CYP3A4/5. Сумісне застосування Віктрелісу з лікарськими засобами, які індукують або пригнічують CYP3A4/5, може посилювати або послабляти дію Віктрелісу.

Іn vitro боцепревіром було показано, наявність субстрату P-gp

Віктреліс у комбінації з пегільованим інтерфероном альфа та рибавірином протипоказаний при сумісному прийомі з лікарськими засобами, кліренс яких значною мірою залежить від CYP3A4/5, та з підвищеною концентрацією в плазмі крові яких пов'язують тяжкі та/або небезпечні для життя стани, це: пероральні мідазолам, аміодарон, астемізол, бепридил, пімозид, пропафенон, хінідин, симвастатин, ловастатин, альфузозин, доксазозин, та похідні ріжків (дигідроерготамін, ергоновін, ерготамін, метилергоновін).

Віктреліс може вводитися в поєднанні з інгібіторами AKR.

Одночасне застосування Віктрелісу з рифампіцином або противосудомними препаратами (такими як фенітоїн, фенобарбітал або карбамазепін) може суттєво зменшувати вплив препарату на плазму. Дані відсутні, тому поєднання боцепревіру з цими препаратами не рекомендується.

Слід проявляти обережність з препаратами, що здатні продовжити QT інтервал, такими як аміодарон, хінидин, метадон, пентамідин та деякі нейролептики.

У таблиці 3 приводяться рекомендації по дозуванню в результаті лікарської взаємодії з Віктреліс.

Таблиця 3

Дані щодо фармакокінетичної взаємодії

Лікарські засоби за терапевтичним призначеннямВзаємодія* (що обумовлює відомий механізм дії)Рекомендації щодо сумісного прийому
АНТИАРИТМІЧНІ
Дигоксин (дигоксин 0,25 мг одноразово + Віктреліс 800 мг три рази на добудигоксин AUC ^ 19% дигоксин Cmax ^ 18%Для дигоксину та Віктрелісу корекція дози не потрібна. Пацієнти, які отримують дигоксин, повинні відповідно моніторуватися.
ПРОТИМІКРОБНІ
Протигрибкові
Кетоконазол (кетоконазол 400 мг 2 рази на добу + Віктреліс 400 мг одноразово)боцепревір AUC ^ 131 % боцепревір Cmax ^ 41 % боцепревір Cmin не застосовуєтьсяДля Віктрелісу чи кетоконазолу корекція дози не потрібна. Призначають комбінацію Віктрелісу та кетоконазолу (або інших протигрибкових азолів) дуже обережно
Антиретровірусні
Інгібітори інтегрази
Ралтегравір (ралтегравір 400 мг одноразово+ Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)ралтегравір AUC ^ 4%*** ралтегравір Cmax ^ 11% ралтегравір C12год v 25%Для Віктрелісу чи ралтегравіру корекція дози не потрібна
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Тенофовір (тенофовір 300 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC ^ 8%** боцепревір Cmax ^ 5% боцепревір Cmin ^ 8% тенофовір AUC ^ 5% тенофовір Cmax ^ 32%Для Віктрелісу та тенофовіру корекція дози не потрібна
Лікарські засоби за терапевтичним призначеннямВзаємодія* (що обумовлює відомий механізм дії)Рекомендації щодо сумісного прийому
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Ефавіренц (ефавіренц 600 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 19%** боцепревір Cmax v 8% боцепревір Cmin v 44% ефавіренц AUC ^ 20% ефавіренц Cmax ^ 11% (індукція CYP3A - вплив на боцепревір)Концентрації Віктрелісу в плазмі перед наступним прийомом знижувались при прийомі з ефавіренцем. Клінічний результат цього зниження не був оцінений безпосередньо
Етравірин (етравірин 200 мг кожні 12 годин + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC ^ 10% боцепревір Cmax ^ 10% боцепревір C8год v 12% етравірин AUC v 23% етравірин Cmax v 24% етравірин Cmin v 29%Клінічна важливість цих знижень фармакокінетичних параметрів етравірину не була оцінена безпосередньо. Посилений клінічний та лабораторний моніторинг супресії ВІЛ та вірусу гепатиту рекомендовано
Рілпівірин (рілпівірин 25 мг кожні 24 години + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC ^ 6% боцепревір Cmax ^ 2% боцепревір C8год ^ 4% рілпівірин AUC ^ 39% рілпівірин Cmax ^ 15% рілпівірин Cmin ^ 51%Для Віктрелісу та рілпівірину корекція дози не потрібна
Інгібітори ВІЛ-протеаз
Атазанавір/Ритонавір (атазанавір 300 мг + ритонавір 100 мг щоденно + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепривір AUC v 5% боцепривір Cmax v 7% боцепривір Cmin v 18% атазанавір AUC v 35% атазанавір Cmax v 25% атазанавір Cmin v 49% ритонавір AUC v 36% ритонавір Cmax v 27% ритонавір Cmin v 45%Сумісне застосування азатанавіру/ритонавіру та Віктрелісу не рекомендовано
Дарунавір/Ритонавір (дарунавір 600 мг + ритонавір 100 мг 2 рази на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 32% боцепревір Cmax v 25% боцепревір Cmin v 35% дарунавір AUC v 44% дарунавір Cmax v 36% дарунавір Cmin v 59% ритонавір AUC v 27% ритонавір Cmax v 13% ритонавір Cmin v 45%Сумісне застосування дарунавіру/ритонавіру та Віктрелісу не рекомендовано
Лопінавір/Ритонавір (лопінавір 400 мг + ринонавір 100 мг 2 рази на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Ритонавір (ритонавір 100 мг одноразово + Віктреліс 400 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 45% боцепревір Cmax v 50% боцепревір Cmin v 57% лопінавір AUC v 34% лопінавір Cmax v 30% лопінавір Cmin v 43% ритонавір AUC v 22% ритонавір Cmax v 12% ритонавір Cmin v 42% боцепревір AUC v 19% боцепревір Cmax v 27% боцепревір Cmin ^ 4% (інгібує CYP3A4/5)Сумісне застосування лопінавіру/ритонавіру та Віктрелісу не рекомендовано Коли боцепревір застосовувався з монотерапією ритонавіром, боцепревір знижував концентрації
АНАЛЬГЕТИКИ
Наркотичні анальгетики/опіоідозалежні
Бупренорфін/Налоксон (бупренорфін/налоксон 8/2-24/6 мг на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)бупренорфін AUC ^ 19% бупренорфрін Cmax ^ 18% бупренорфін Cmin ^ 31% налоксон AUC ^ 33% налоксон Cmax ^ 9% (інгібує CYP3A)Для бупренорфіну/налоксону чи Віктрелісу корекція дози не рекомендована. Пацієнти повинні моніторуватися щодо ознак опіатної токсичності, асоційованої з бупренорфіном
Метадон (метадон 20-150 мг на добу + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)R-метадон AUC v 15% R-метадон Cmax v 10% R-метадон Cmin v 19% S-метадон AUC v 22% S-метадон Cmax v 17% S-метадон Cmin v 26% (інгібує CYP3A4/5)Для метадону чи Віктрелісу корекція дози не рекомендована. Під час початку чи зупинення прийому Віктрелісу окремим пацієнтам може знадобитися додаткове титрування дози метадону щоб забезпечити клінічний ефект метадону
КОРТИТКОСТЕРОІДИ
Преднізон (преднізон 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)преднізон AUC ^ 22% преднізон Cmax v 1% преднізолон AUC ^ 37% преднізолон Cmax ^ 16%При сумісному застосуванні з Віктрелісом немає необхідності у корекції дози. Пацієнти, які отримують преднізон та Віктреліс, повинні моніторуватися відповідним чином
ІНГІБІТОРИ ГМГ КОА-РЕДУКТАЗИ
Аторвастатін (аторвастатін 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Правастатін (правастатін 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на день)боцепревір AUC v 5% боцепревір Cmax ^ 4% аторвастатін AUC ^ 130% аторвастатін Cmax ^ 166% (інгібує CYP3A4/5 та OATPB1) боцепревір AUC v 6% боцепревір Cmax v 7% правастатін AUC ^ 63% правастатін Cmax ^ 49% (інгібує OATPB1)Експозиція аторвастатіну збільшувалася при введенні Віктрелісу. При сумісному застосуванні з Віктрелісом використовувати мінімально можлививу ефективну дозу аторвастатіну, але не перевищувати добову дозу 20 мг Одночасне застосування правастатину з Віктрелісом посилює вплив на правастатін. При сумісному застосуванні з Віктрелісом лікування правастатіном може бути розпочато у рекомендованій дозі. Виправданим є ретельний клінічний моніторинг
ІМУНОСУПРЕСОРИ
Циклоспорин (циклоспорин 100 мг одноразово + Віктреліс 800 мг одноразово) (циклоспорин 100 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу декілька доз Такролімус (такролімус 0,5 мг одноразово + Віктреліс 800 мг одноразово) (такролімус 0,5 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу декілька дозбоцепревір AUC ^16% боцепревір Cmax ^ 8% циклоспорин AUC ^ 168% циклоспорин Cmax ^ 101% (інгібує CYP3A4/5 – ефект циклоспорину) боцепревір AUC - боцепревір Cmax v 3% такролімус AUC ^ 1610% такролімус Cmax ^ 890% (інгібує CYP3A4/5 – ефект такролімусу)Слід передбачити корекцію дози циклоспорину при застосуванні з Віктрелісом та потрібно контролювати за допомогою ретельного моніторингу концентрації циклоспорину у крові, частих оцінок функції нирок та побічних ефектів, пов'язаних з циклоспоріном Одночасне застосування Віктрелісу з такролімусом потребує значного зниження дози та подовження інтервалу дозування для такролімусу з ретельним моніторингом концентрації такролімусу в крові та частих оцінок функції нирок та побічних ефектів, пов'язаних з такролімусом
СиролімусНе досліджено (інгібує CYP3A)Одночасне застосування Віктрелісу з сиролімусом потребує значного зниження дози та подовження інтервалу дозування для такролімусу з ретельним моніторингом концентрації такролімусу в крові та частих оцінок функції нирок та побічних ефектів, пов'язаних з сиролімусом.
ПЕРОРАЛЬНІ АНТИКОАГУЛЯНТИ
ДабігатранНе дослідженоРекомендована доза Дабігатрану не визначена.
ПЕРОРАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Дроспіренон/етинілестрадіол (дроспіренон 3 мг одноразово + етинілестрадіол 0,02 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Норетиндрон/ етинілестрадіол (норетиндрон 1 мг одноразово + етинілестрадіол 0,035 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)дроспіренон AUC ^ 99 % дроспіренон Cmax ^ 57 % етинілестрадіол AUC v 24 % етинілестрадіол Cmax - (дроспіренон - інгібітор CYP3A4/5) норетиндрон AUCv4% норетиндрон Cmax v17% етинілестрадіол AUC v 26% етинілестрадіол Cmax v 21%Слід бути обережними хворим з такими станами, які можуть призвести до гіперкаліємії або хворим, які приймають калійзберігаючі діуретики. Слід розглянути можливість застосування інших контрацептивів. У присутності боцепревіру концентрація етинілестрадіолу знижувалася. При спільному введенні етинілестрадіолу / норетиндрону з Віктрелісом показники сироваткового прогестерону, лютеінізуючого гормону (ЛГ) та фолікулости- мулюючого гормону (ФСГ) свідчили, що овуляція була пригнічена. Сумісне застосування Віктрелісу з етинілестрадіол/ норетиндрон малоймовірно призводить до зниження ефективності комбінованих оральних контрацептивів (див. Вагітність та лактація)
ІНГІБІТОРИ ПРОТОНОВОЇ ПОМПИ
Омепразол (омепразол 40 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 8%** боцепревір Cmax v 6 % боцепревір Cmin^ 17% омепразол AUC ^ 6%** омепразол Cmax ^ 3% омепразол C8h ^ 12%Для омепразолу чи Віктрелісу корекція дози не рекомендована
БЛОКАТОРИ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ
Блокатори кальцієвих каналів, такі як амлодипін, ділтіазем, фелодипін, нікардипін, нефідипін, нісолдипін, верапамілНе вивчалися (CYP3A інгібітори)Концентрація в плазмі крові блокаторів кальцієвих каналів може збільшуватися при сумісному застосуванні з Віктрелісом. Рекомендовано застосовувати з обережністю та необхідний клінічний моніторинг пацієнтів
СЕДАТИВНІ ЗАСОБИ
Мідазолам (пероральний прийом) (4 мг одноразово перорально + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу) Тріазолам (пероральний прийом) Альпразолам, мідазолам, тріазолам (внутрішньовенне застосування)мідазолам AUC ^ 430 % мідазолам Cmax ^ 177 % (пригнічення CYP3A4/5) Взаємодія не вивчалася (інгібує CYP3A4/5) Взаємодія не вивчалася (інгібує CYP3A4/5)Сумісне застосування з Віктрелісом протипоказане Сумісне застосування Віктрелісу з внутрішньовенними бензодіазепінами (алпразолам, мідазолам, триазолам) необхідно ретельно клінічно моніторувати щодо пригнічення та/або тривалої седації. Повинна бути розглянута корекція дози бензодіазепінів
АНТИДПРЕСАНТИ
Есциталопрам* (есциталопрам 10 мг одноразово + Віктреліс 800 мг 3 рази на добу)боцепревір AUC v 9% боцепревір Cmin^ 2% есциталопрам AUC v 21% есциталопрам Cmax v 19%Експозиція есциталопраму була дещо зниженою при сумісному введенні з Віктрелісом. Корекція дози есциталопраму не рекомендована, однак, можливо, корекції доз потрібна, беручи до уваги клінічний ефект.
* Взаємодія Віктрелісу з іншими лікарськими засобами (зміна середньої оцінки співвідношення Віктрелісу у поєднанні з ліками, які приймаються одночасно/окремо з Віктрелісом): v - зниження середньої оцінки співвідношення > 20 %; ^ - збільшення середньої оцінки співвідношення > 25 %; ніякого впливу (-) - зниження середньої оцінки співвідношення ? 20 % або збільшення середньої оцінки співвідношення ? 25 %. **0-8 годин. ***0-12 годин

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Віктреліс є інгібітором протеази NS3 вірусу гепатиту С (HCV). Ковалентно, але зворотно він зв'язується з активним серином (Ser139) протеази NS3 за допомогою функціональної групи (альфа)-кетоаміду, гальмуючи реплікацію вірусу в клітинах-господарях, інфікованих HCV.

Противірусна активність у культурі клітин

У біохімічній пробі оцінювали противірусну активність боцепревіру щодо повільного зв'язування інгібіторів протеази NS3 в системі реплікону HCV. У пробі 72-годинної клітинної культури значення інгібуючої концентрації IC50 та IC90 проти генотипу 1b репліконів для боцепревіру були від 200 до 600 нМ та від 400 до 900 нМ відповідно. Зниження кількості РНК реплікону є першочерговим щодо часу лікування. Лікування при IC90 протягом 72 годин призводило до зниження рівня РНК реплікону на 1 log. Продовження лікування на 15-й день призводило до зниження рівнів РНК реплікону на 2 log. Значення інгібуючої концентрації IC50 та IC90 проти генотипу 1а репліконів для боцепревіру були 900 нМ та 1400 нМ відповідно.

Оцінка різних комбінацій боцепривіру та інтерферону альфа-2b, які дають 90 % пригнічення РНК реплікону, показувало додатковий ефект; свідчення взаємодії або антагонізму виявлено не було.

Резистентність. Резистентність щодо Віктрелісу визначали в біохімічних пробах та пробах реплікону. Дія Віктрелісу знижувалася (у 2-16 раз) наступними основними стійкими амінокислотними мутантами, пов'язаними з резистентністю (RAV): V36M, T54A, R155K, A156S та V170A. Втрата ефективності (більше ніж у 50 разів) спостерігалася з амінокислотними мутантами, пов'язаними з резистентністю: A156T. Реплікони, які несуть мутант A156T, менш життєздатні, ніж реплікони, які несуть інші RAV. Багаторазовий ріст резистентності для подвійних RAV приблизно дорівнював добутку показників резистентності окремих RAV.

Об'єднаний аналіз хворих, які раніше не лікувалися, та хворих, попереднє лікування яких виявилось неефективним, які протягом 4 тижнів отримували пегінтерферон альфа-2b та рибавірин, після чого їм додатково давали Віктреліс 800 мг 3 рази на добу у фазі III досліджень, показали, що у 15 % хворих з'явилися RAV, яких не було в базових показниках. Аналіз проб показав, що у 53 % пацієнтів, що приймали Віктреліс, які не досягли стійкої вірусологічної відповіді, були виявлені RAV, яких не було в базових показниках.

Найчастіше у цих хворих виявлялися амінокислотні замісники V36M (61 %), R155K (68 %) у пацієнтів, інфікованих вірусами генотипу 1а та T54A (42 %), T54S (37 %), A156S (26 %) і V170A (32 %) у пацієнтів, інфікованих вірусами генотипу 1b. У хворих, які приймали Віктреліс, чутливість до інтерферону (що визначалося зниженням на ? 1-log10 вірусного навантаження на 4-му тижні лікування) пов'язували з виявленням меншої кількості RAV, причому серед цих хворих RAV мали 6 %, а серед хворих зі зниженням вірусного навантаження на 4-му тижні лікування < 1-log10 RAV мали 41 %.

У хворих, які приймали Віктреліс і не досягли стійкої вірусологічної відповіді та яким проводили аналіз проб на RAV в період після визначення базових показників, чутливість до інтерферону зв'язували з виявленням меншої кількості RAV, причому серед цих хворих RAV мали 31 %, а серед хворих зі зниженням вірусного навантаження на 4-му тижні лікування < 1-log10 RAV мали 68 %. Не схоже, що наявність RAV у базових показниках було помітно пов'язано з відповіддю на лікування у хворих, які отримували потрійну комбінацію.

Дані дослідження безперервного тривалого спостереження за пацієнтами, які не досягли стійкої вірусологічної відповіді при середній тривалості спостереження протягом приблизно 2 років, показують, що RAV можуть повернутися до стану, який був до мутації.

Фармакокінетика. Боцепревір поглинався після перорального прийому із середнім значенням Tmax 2 години. AUC, Cmax та Cmin стійкого стану збільшувалися не зовсім пропорційно дозам, а окремі рівні взаємодії істотно перекривались при 800 мг та 1200 мг, показуючи менше поглинання при більш високих дозах. Накопичування є мінімальним, та фармакокінетичний стійкий стан досягається після приблизно 1 дня прийому препарату 3 рази на добу.

У здорових добровольців, які отримували тільки боцепревір 800 мг 3 рази на добу, вплив препарату характеризувався такими показниками: AUC(т) 6147 нг-г/мл, Cmax 1913 нг/мл та Cmin 90 нг/мл. Результати фармакокінетичного дослідження були однаковими для здорових добровольців та HCV-інфікованих пацієнтів.

Абсолютна біодоступність Віктрелісу не була вивчена.

Віктреліс слід застосовувати з їжею. При такому прийомі по 800 мг 3 рази на добу їжа поліпшувала експозицію боцепревіру на 60 % порівняно з прийомом натще. Біодоступність боцепревіру була аналогічною незалежно від типу їжі (наприклад, з високим або низьким вмістом жиру) та чи був прийом препарату зроблений за 5 хвилин до вживання їжі, під час вживання їжі або відразу після їди.

Розподіл. Боцепревір має середній об'єм розподілу (Vd/F) приблизно 772 л при досягненні рівноважної концентрації. Після прийому одноразової дози препарату 800 мг зв'язування з білками плазми крові людини становить приблизно 75 %. Боцепревір приймають у вигляді суміші приблизно двох рівних частин діастереомерів, які швидко взаємоконвертуються в плазмі крові. Співвідношення діастереомерів становить 2:1, причому домінуючий діастереомер є фармакологічно активний, а інший діастереомер – неактивний.

Метаболізм. Дослідження in vitro показують, що боцепревір, у першу чергу, метаболізується за участю альдо-кеторедуктази в метаболіти з відновленими кетонами, які не мають активності щодо вірусу гепатиту С. Після перорального прийому одноразової дози 800 мг боцепревіру, міченого 14C, найбільш циркулюючими в крові метаболітами була діастереомерна суміш метаболітів з відновленими кетонами, експозиція яких перевищувала експозицію боцепривіру приблизно в 4 рази. Боцепревір також проходить, меншою мірою, окислювальний метаболізм через CYP3A4/5.

Виділення. Боцепревір виділяється з плазми крові з середнім напіврозпадом (t?) приблизно 3,4 години. Середній загальний кліренс (CL/F) боцепревіру з організму становить приблизно 161 л/г. Після перорального прийому одноразової дози 800 мг 14C-міченого боцепревіру приблизно 79 % дози було виділено з калом і 9 % – із сечею та приблизно 8 % та 3% дози радіовуглецю було виділено з калом та із сечею відповідно. Ці дані показують, що боцепривір виділяється переважно через печінку.

Основні фізико-хімічні властивості

білий або майже білий порошок у капсулах розміру «0», які складаються з корпусу жовтуватого (of-white) непрозорого кольору з кодом препарату ID «314», нанесеного червоною фарбою, та жовтувато-коричневої кришечки з логотипом «MSD», нанесеним червоною фарбою.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2 до 8 °С в недоступному для дітей місці. Можливе зберігання при температурі не вище 30 °С, але тільки протягом 3 місяців.

Упаковка

336 капсул: по 12 капсул у блістері, по 7 блістерів у внутрішній коробці; по 4 внутрішніх коробки в зовнішній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Виробництво in-bulk:

МСД Інтернешнл ГмбХ (філія Сінгапур), Сінгапур/MSD International GmbH (Singapore Branch), Singapore

Первинне/вторинне пакування, тестування та випуск серії:

Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія/Schering-Plough Labo N.V., Belgium

Альтернативне первинне/вторинне пакування:

Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди/Merck Sharp & Dohme B.V., the Netherlands

Місцезнаходження

70 Туас Вест Драйв, 638414, Сінгапур /70 Tuas West Drive, 638414, Singapore.

Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, Антверпен, Б-2220, Бельгія/Industriepark 30, Heist-op-den-Berg, Antwerpen, B-2220, Belgium.

Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди/Waarderweg 39, 2031 BN Haarlem, the Netherlands.

343
29000 грн.
Склад діюча речовина: boceprevir; 1 капсула містить 200 мг боцепревіру; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль...
+
Новой почты. Наши склады расположены в разных городах Украины, поэтому доставка медикаментов будет осуществляться с разных мест. Как правило она занимает 1-2 рабочих дня.